КІРХ, КО́РХУ,
Кірх, ко́рху, м. = Корх. Підіймись (= Підрости) на кірх. Г. Барв.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 245.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КІРЧИК, КА, →← КІРРЯ, РЯ,